Ви колись бачили, як жінка тримає на нозі малюка, плечем підпирає телефон до вуха, а вільною рукою збиває яйця?
А за годину після того виходить у світ так, ніби вона хедлайнерка концерту?
Жінок сьогодні часто не розуміють.
Бо здається: ну що там складного?
Посуд миє посудомийка.
Прання машинка.
Прибирання робот.
Діти в школі.
Робота онлайн.
Їжу можна замовити.
Але ніхто не бачить іншу сторону сучасного життя.
Вона прокидається раніше за всіх.
Перевіряє повідомлення робочі чати вже живуть.
Поки вариться кава, в голові список справ:
зустріч, дзвінок, тренування дитини, логістика дня, дедлайни.
Вона має виглядати добре.
Не нормально, а саме добре.
Сяюча шкіра значить, сон, вода, косметолог.
Струнка фігура значить, спорт, режим, дисципліна.
Одяг не випадковий, а доречний.
Вона знає, що в сучасному ритмі немає додаткового часу.
Є тільки правильно зібраний простір навколо себе.
Той, де не витрачаєш години на дорогу.
Де не губиш енергію на зайві рухи.
Де дім не ускладнює життя а підтримує його.
Бо сьогодні не перемагає та, у кого більше сил.
Перемагає та, у кого краще організований день.
І саме тому вона дуже довго обирала квартиру.
Вона одразу відкинула дворівневі варіанти.
Красиво на фото.
Незручно в житті.
Сходи крадуть простір.
Діти ніби окремо, але надто далеко.
Метраж є.
Життя ні.
Їй був потрібен один рівень.
Без біганини.
Без відчуття, що дім це лабіринт.
Так з’явився цей варіант:
Голосіївський район, проспект 30Б.
21 поверх із 23.
167 квадратних метрів в одному просторі.
Коли заходиш у квартиру
чітка, продумана вхідна зона.
Шафа для верхнього одягу, сумок, речей, які не мають жити на очах.
Праворуч гостьовий санвузол.
Зручно, коли приходять друзі.
Зручно, коли діти повертаються з вулиці.
Далі кухня.
Не крихітна.
Не показна.
Функціональна.
Барна стійка.
Світло.
Вихід на лоджію.
Але головне вона відкрита в простір.
З кухні і з коридору
вихід у велику кухню-вітальню близько 70 кв.м.
Тут можна шуміти.
Тут можна жити.
У сина окрема кімната приблизно 20 кв.м
зі своєю лоджією.
Місце для навчання, відпочинку і тиші.
У доньки простора спальня
з великою гардеробною.
Там не просто речі
там її світ: одяг, коробки, ролики, дрібниці, які важливі саме їй.
Великий сімейний санвузол
душ, ванна,
дві раковини,
щоб ранки не починалися з конфліктів.
І окрема доросла спальня.
Ізольована.
З власною гардеробною.
З окремою лоджією.
Місце, де можна просто закрити двері вдень
і побути в тиші.
Матеріали тут обирали не для картинки.
Натуральні.
Тактильні.
Продумані.
Навіть плитка Roberto Cavalli.
Не для демонстрації статусу.
А тому що важливо, що ти бачиш і відчуваєш щодня.
21 поверх окрема історія.
Вранці вона виходить на лоджію з кавою.
Бачить, як місто прокидається.
Рух.
Машини.
Людей.
І розуміє:
їй важливо бути в цьому ритмі.
Не відставати.
Не тікати.
Жити тут і зараз.
